Завжди обходив стороною великі повнорозмірні навушники, що надягаються на голову, через їхні габарити та вагу. Особисто для мене носити їх на вулиці чи у громадському транспорті — не найкраща ідея. А у ситуаціях, коли ти займаєшся фізичною роботою, наприклад, на дачі з тримером чи бензопилою, маленькі бездротові навушники — саме те, що треба. Головне, щоб надійно трималися у вухах.
Проте у певних обставинах великі навушники можуть бути незамінними. Вони ідеально підходять для бігу, адже надійно фіксуються на голові, на відміну від бездротових вкладишів чи “затичок”, які легко можуть випасти. Коли ж душа бажає потужного басу і вібрацій, цього не можуть дати навіть дорогі TWS чи провідні “затички”, а отже, саме час обрати щось більш серйозне.
До того ж це стосується DJ-інгу і CJ-інгу. Створення та міксування музики без широкої звукової сцени та образності звуку, які забезпечують великі динаміки, схоже на повернення до часів 2D-ігор. Мій досвід у написанні понад сотні треків у FL Studio підтверджує це (хоча якість більшості з них залишає бажати кращого 🙂 )
Наушники OneOdio Fusion A70 відповідають таким критеріям і мають адекватну ціну. Саме тому я вирішив провести детальний огляд цієї моделі. Протягом 7 днів я тестував їх, намагаючись зберігати максимальну об’єктивність і неприхильність. Було цікаво дізнатися, що ж це за пристрій, про який на Аліекспрес написано понад 650 відгуків із середньою оцінкою 4.8 з 5…
З нашим промокодом ONEA70RU629 ви можете отримати знижку в $2.
Основні характеристики OneOdio Fusion A70
Характеристика | Значення |
|---|---|
Походження | Китай |
Тип з'єднання | Комбіноване (бездротовий/провідний) |
Версія Bluetooth | 5.2 |
Діаметр динаміка | 40 мм |
Чутливість | 110±3dB |
Супротив | 32 Ом |
Діапазон частот | 20 - 40000 Гц |
Батарея | 650 мАг Li-polymer, до 72 годин |
Тип роз'єму | 3.5mm/6.35mm стерео |
Призначення | Гарнітура для телефону, ігрова гарнітура, моніторні, спортивні, універсальні |
Особливості | З мікрофоном, підтримка Apple Siri, знімний кабель, підключенння до двох пристроїв одночасно |
Матеріал | Пластик, амбушюри - піноматеріал |
В комплекті | Навушники, посібник користувача, сумка для перенесення, 2 аудіокабеля, зарядний пристрій |
Кольори | Black/Red/Silver/Black Gold/Rose Gold |
Клацніть, якщо бажаєте одразу дізнатися висновки, перейти до оцінювання за усіма критеріями, до плюсів та мінусів.
Коротко про бренд та модель
Центральний офіс OneOdio розміщений у Гонконзі. На сайті www.oneodio.com можна знайти контактну інформацію. Бренд продає свою продукцію у 146 країнах, має представництво у всіх основних соцмережах. Фейсбук-сторінку компанії читають понад 755 тисяч осіб, тож це аж ніяк не ноунейм-бренд 🙂
OneOdio зосереджена на виробництві навушників, але також випускає мікрофони з активним поглинанням шуму. Асортимент “вух” включає кілька серій: розмовні Open-Ear, студійні та професійні Studio / Pro / Monitor, збалансовані для широкої аудиторії Fusion та гібридні Hybrid з технологією ANC.
Стосовно репутації. Цей бренд не є особливо популярним на ринку, але знайти багато негативних відгуків про його продукцію важко. На Аліекспрес зібрано тисячі коментарів від покупців, більшість оцінок — вище 4.5 з 5.
Fusion A70 рекламується як продукт «для DJ та ентузіастів – шанувальників басів». Загалом, ця модель справді робить акцент на низькі частоти, але при цьому забезпечує достатню образність, що дозвляє чітко чути розміщення інструментів у просторі та правильно їх розставляти під час міксування. Більше деталей — далі.
Упаковка та комплектація — компактне пакування
У комплекті знайдете самі навушники, зручний чохол, три кабелі:
- довгий джек (TS) з роз’ємом 6.35 мм, що натякає на професійне призначення;
- короткий міні-джек 3.5 мм;
- кабель для зарядки microUSB.
Міні-джек став мені в нагоді лише двічі: при порівнянні звучання через Bluetooth і кабель, а також для підключення до ПК. У комплекті ще є посібник користувача, але, на жаль, без української мови.
Дещо вразили габарити упаковки. Завдяки тому, що навушники складаються, вони помістилися в коробку розміром з сучасний смартфон (менше 7 дюймів) і висотою компактного 6-дюймового флагмана. Сподівався, що буде більше. Але особлива увага до компактності — це вже дань сучасним трендам.
Стиль та дизайн — 5 кольорів на будь-який смак
Навушники мають привабливий зовнішній вигляд, особливо витончені у чорному варіанті з золотистим оголів’ям. Під час вибору кольору майже не вагався. Чорний варіант здавався трохи банальним, червоний не міг уявити на своїй голові. Поєднання сірого з коричневим оголів’ям та подушечками випромінює елегантність, підійде для шанувальників нетрадиційних рішень. Є також рожевий варіант, для дівчат або ж для вельми екстравагантних осіб.
Звертають на себе увагу зовнішні бокові вставки. Нагадують вінілові платівки, їх можна крутити. Напевне, для тих випадків, коли вас ловлять нервові тики або нема чим зайнятись 🙂
Щодо логотипів та написів: здається, перебір. Великий напис OneOdio на верхній частині оголів’я + з лівого боку всередині оголів’я + логотип на зовнішній стороні кожної з чашок… Дрібничка, а все ж.
При детальному розгляді всередині знаходимо підсилювач PAM P8908 та Bluetooth-приймач CSR8635. Ось як виглядають 40-міліметрові драйвери навушників OneOdio:
Звуковий профіль — марафон по різних треках і жанрах
Кожен з нас має не лише власний смак у музиці, а й індивідуальне сприйняття звуку в навушниках. Сам звук залежить від безлічі факторів: якість запису, робота декодера та ресемплера, обробка DSP, аудіочіп пристрою (дискретизація та бітність), і тільки після цього — пристрій виводу, тобто навушники у нашому випадку.
Тому я тестував звук за допомогою двох різних телефонів та ПК, через додаток Youtube Music та плеєр Poweramp, через блютуз та кабель. Також порівнював їх зі своїми іншими навушниками: провідними та TWS.
Музику обирав винятково за власним смаком, але різних жанрів. Переважно електроніка: EDM, Deep House, G-House, Reggaeton, Trance… Якщо ви позиціонуєтесь як «Designed for bass enthusiasts», то давайте, вражайте! Також симфонічний метал, готичний/християнський рок та зарубіжні поп-хіти.
Youtube
Розпочинаємо з YouTube Music (Преміум-підписка стала в нагоді), і на черзі симфонічний метал від колективів Nightwish та Within Temptation, яких я вважаю провідними у своїх жанрах. Вони добре підходять для аналізу елементів вокалу, електрогітар, насиченості середніх тонів і перевантаження на високих. На годиннику — 22:00, рівень гучності встановлено на 80%, давайте розпочнемо.
У треку «Bye Bye Beautiful» від Nightwish електрогітара звучить надзвичайно потужно, при цьому вокал трохи затухає під її впливом (корекція на +2-3 Дб у діапазоні 1-3 кГц буде доцільною). Перкусії лунають дзвінко, ВЧ яскраві. Динаміка справді вражає. Відчувається сила біля 60 Гц.
У композиції «Deep Silent Complete» низи бас-гітари приємно “вібрують”, а вокал виривається на передній план, оточений віддаленими барабанами. Яма дарує розслаблення, але ось знову з’являється гітара і провокує бажання взяти її до рук 🙂 Цей трек завжди викликав у мене мурашки, і ось вони знову тут.
У легендарному треку «Wishmaster» не спостерігається явної переваги низьких частот, хоча композиція майже повністю складається з бас-гітари. Барабани та перкусія не відходять надто далеко, що створює відчуття “монолітності” композиції. Гітарну мелодію після 3:18, виконану у ретро-стилі, просто треба почути.
Переходимо до «Within Temptation» і їхньої пісні «Ice Queen». Вокал зведено таким чином, що трохи віддалено на задній план, тому хочеться додати децибелів у діапазоні 2-4 кГц. У треку «Memories» присутня значна кількість високих частот, вони підкреслюють яскравість і атмосферність композиції. Загалом, трек дуже вражаючий, і A70 відтворюють його… майже ідеально.
В “Forgiven” піаніно влучно доповнюється фоновими педами, а вокал яскравий та витончений. Композиція торкається душі, особливо коли співачка бере високі ноти. “The Swan Song” вражає ідеальним частотним балансом, а містичне “is it a dream?” резонує з душею. Оркестрове супроводження лише посилює це враження. У “Somewhere” можна відчути широту сцени та неймовірну глибину, що робить A70 чудовим вибором для подібної музики (з урахуванням ціни, звісно ж). “See Who I Am” потребує трішки більше низьких частот, а в “Say My Name” все звучить досконало, особливо піаніно у ямах.
Знову залип на “Візінах”, чорт. Давайте спробуємо Rammstein — “Deutschland“. Чудова деталізація звуку дозволяє відчути розташування інструментів у сцені, що створює певне відчуття присутності.
Натомість трек Skillet «Awake and Alive» демонструє досить блідий бас, він не відчувається “живим”. «Comatose» вже показує зовсім іншу картину: тут я вперше вловив деякі задні мелодії та ефекти, які надають цьому треку ще більше драйву. Подібні враження викликає і «Belasco — Chloroform» з FIFA 07. Електрогітара не перевантажує, слухати приємно, навіть не дивлячись на те, що композиція сама по собі досить «важка». Високі частоти тут проявляють себе повною мірою. У композиції «Shiny Toys — You are The One» також помічаю нові фонові деталі, які не вловлював раніше, а перкусія лагідно пестить слух.
У композиції «Tinie Tempah — Written in the Stars» відчувається сила барабанів, середні частоти вимагають додаткової еквалізації. У кавері «Jasper Forks — River Flows in You» на твір Моцарта баси дуже могутні та чіткі без всякого еквалайзингу, піаніно та лід створюють гармонійний дует. У діапазоні 2-4К додав би трохи децибел. У «Alone» від того ж виконавця спостерігається майже ідеальний баланс частот.
Як щодо репу та трепу? «G-Eazy — I mean it» демонструє відмінні баси, драйвери відчутно вібрують на вухах. Якщо ви захоплюєтесь музикою у схожому стилі, то Fusion A70, скоріш за все, виправдають ваші сподівання. Подібне можна сказати й про «Doja Cat — The Weekend You Right».
У пісні «Twenty One Pilots — Stressed Out» можна насолодитися глибокими басами та чітко вираженими високими частотами, але хотілося б додати середніх для кращого балансу між басом та лід-вокалом. «Illenium — All that Real Matters» показує легку нестачу середніх та високих частот. Додав би +6 дБ, аналогічна ситуація і з «Lifeline». Можливо, ці навушники стануть не найкращим вибором для любителів Future House, в такому разу рекомендую особисто їх потестувати і погратися з еквалайзером.
Легендарний хіт «Pussycat Dolls — Buttons» знову ожив у моїй свідомості. Енергійно. «Inna — Hot» продовжує збуджувати, а «Basto — Cloudwalker» відпрацьовує на повну.
У мережі радять тестити навушники композицією «Explosions in the Sky — Wilderness». Тут відмінно простежуються перкусії та білий шум, гарна деталізація середніх частот. Також вразив трек «Joe Goddard — Lose Your Love», де я відчув виразний стереоефект, хоча й вокал дещо тоне у глибині композиції.
Ого, на годиннику вже 2:30… Півночі пролетіло в ностальгії. Ці навушники спонукали мене прослухати значну частку улюблених пісень.
Як підсумок, Bluetooth-наушники OneOdio A70 добре розкривають треки з потужними басами, одночасно зберігаючи збалансованість частот на хорошому рівні, без надмірних перекосів чи прогалин.
Poweramp
Тепер давайте перевіримо, як проявить себе ця модель навушників при використанні плеєра Poweramp (який і досі є найкращим музичним плеєром у Google Play, на мою думку). Ось який пресет я викрутив після тестування.
З такими налаштуваннями виникає те саме відчуття руху динаміка в треках з відчутними низькими частотами. Цілковитий драйв та вибух емоцій відчув у треці «Kean Dysso — She Rolls». G-House у цьому випадку лунає так, ніби грає на концертній акустиці.
Транс, як-от «Air Project, Hidden Tigress — Blanket of Stars», а також композиції Armin van Buuren та Dash Berlin, чудово звучать у Poweramp, проте жоден із наявних пресетів не підійшов, тож довелося починати все з самого початку 🙂
Не слід дивуватися сильно піднятій частоті 62 Гц, адже навіть при 0 дБ низькі частоти звучать відмінно, з хорошою динамікою та глибиною. Проте, аби відчути той самий вайб вібрацій, додаю +2.5 дБ. Є моменти, до яких можна придертися на частотах 100-125 Гц, де бракує виразного «ріжучого» басу, який також доводиться компенсувати через EQ.
Для того, щоб вокал звучав вище й гучніше за інші інструменти, попрацюємо з діапазоном 1-8 кГц. Все, що вище цього діапазону, наушники відтворюють відмінно без додаткового еквалайзингу. Варто відзначити, що високі частоти не ріжуть слух навіть якщо у самому записі акцент зроблено саме на них. Загалом, звучання нагадує картину АЧХ, яку надає сам виробник наушників.
І ще одне зауваження: у дуже басистих треках лімітер надто активний, намагається вирізати все, що перевищує 0 дБ, через що знижується загальна гучність, і користі від еквалайзера стає значно менше. Я просто вимкнув лімітер (у інших моїх наушниках він майже завжди увімкнений) і зменшив підсилення басів. Тепер все норм.
Порівняння з TWS і провідними наушниками
Зараз у мене немає інших накладних наушників під рукою, але є бездротові True Wireless Samsung Buds+ (за ціною $150) та провідні Panasonic RP-HJE125 (лише за $8, я вже з десяток таких використав, і вони заслужили більше моєї поваги, ніж будь-які інші). Для порівняння, OneOdio A70 коштували мені $42.
Так, це абсолютно різні “вуха” для різних завдань і умов, але мені було цікаво почути різницю.
Порівняння з Samsung Buds+ виявилося простим завданням, оскільки OneOdio A70 мають функцію Bluetooth Music Sharing, яка дозволяє передавати музику через Bluetooth на інші пристрої відтворення. Лівий навушник A70 в ліве вухо, правий Samsung — у праве, і вперед. З провідними наушниками все було складніше — довелося позичити у дружини її старенький Samsung A51 та вмикати один і той же трек синхронно на обидвох телефонах.
Отже, під час відтворення треків «Loreen — Tattoo» та «Euphoria» Panasonic поступається в гучності приблизно на 30%. Слабкий аудіочіп A51 відіграв свою роль, але не тільки він був причиною. Навіть під’єднавши їх до мого S10, Panasonic все одно грали трохи тихіше, ніж OneOdio, що підключені до A51. Щодо Buds+, то вони в A51 ледь чутно шелестіли десь на задньому плані, коли OneOdio грали на половині гучності 🙂
У Samsung Buds+ акцент поставлено на чіткість вокалу та середні частоти, тоді як A70 більше витягують низькі та високі. У згаданих композиціях у OneOdio характерні чисті високі частоти порівняно з Buds+, а також більш глибокий бас. Проте Buds+ беруть своє за рахунок деталізації середніх частот, і це їхня основна перевага над конкурентами.
У композиції «Bob Sinclar — World Hold On» звукова сцена в OneOdio A70 відчутно ширша, ніж у Buds+, де фонові елементи взагалі ледь чутні. В «Gryffin — Colors», насиченій гострими снейрами та “шумним” лідом, тільки A70 чисто та без спотворень відтворили високі частоти на гучності, близькій до максимальної.
Серед усіх треків, які я вмикав, проводні наушники Panasonic показали себе з кращого боку хіба в пісні «Arash feat. Helena — Angels Lullalbу». Тут баси та барабани створюють гармонійне злиття, а при максимальній гучності тиск на вуха значно менший, незважаючи на те, що пікова гучність була приблизно однакова. Високі частоти не ріжуть слух, а середні можна навіть зменшити. Безумовно, Panasonic RP-HJE125 — це найкращі дротові навушники за свою ціну, які мені колись доводилося слухати.
Як я і передбачав, загалом OneOdio звучать набагато краще — з більш насиченим басом, виразністю і просто більшою гучністю. Вони виявилися приблизно на 15-25% гучнішими у порівнянні з іншими “піддослідними”. Варто врахувати, що якщо ви бажаєте збільшити кількість басів у A70, потрібно пропорційно додати й середніх, щоб не загубився вокал. Діапазон 1-8 кГц виявився не найсильнішим боком А70, але 60 Гц і 16 000 Гц продемонстрували себе на відмінно.
Ергономічність та зручність використання
Завдяки гнучким поворотним шарнірам навушники забезпечують ідеальне прилягання до вух. Якщо вам потрібно більше басу та краща фіксація, просто нахиліть чашки вперед. Якщо ж тиск на вуха здається занадто сильним, поверніть їх назад, щоб зменшити нагрузку на слухові канали.
Чашки створені з м’якої протеїнової піни, що має ефект пам’яті, не зафіксовані і можуть вільно рухатися, комфортні навіть для великої голови. Широке оголів’я та адаптивність чашок до форми вух — плюс до зручності носіння.
Навушники міцно тримаються на голові, не зсуваються під час руху, на відміну від багатьох бездротових моделей. Вони залишаються на місці навіть під час активних рухів головою або бігу. Фіксація надійна майже в будь-якій ситуації.
Більшість накладних навушників можуть спричиняти потіння вух у спекотну пору року. Особливо через використання синтетичних матеріалів, як у нашому випадку. Проте, якщо ви нахилите чашки дещо назад, це трохи допоможе. При прослуховуванні музики на рівні 85-90% гучності комфортно використовувати їх можна близько години. Принаймні, так було у мене.
А ось при зниженні гучності до 50-60% уже можна насолоджуватися музикою значно довше без перерв. Мій особистий рекорд — п’ять годин прослуховування з двома короткими перервами по 10-15 хвилин. Хоча відчуття резонансу в вухах після цього ще довго зберігалося 🙂
Керування — три фізичні клавіші
Що стосується керування, то на задній частині правої чашки розташовані три фізичні кнопки: пауза/відтворення, гучність «+» та гучність «-». Вони розміщені досить близько одна до одної, тому для вимкнення навушників наосліп спочатку легше знайти кнопки гучності, а вже потім кнопку вимкнення. Загалом, система керування зручна. Додатково є кнопка керування на міні-джеку біля мікрофона.
Реакція на команди паузи та відтворення відбувається швидко, протягом однієї-півтори секунди. Якщо ж навушники перейшли у режим сну після 15 хвилин неактивності, для їх активації потрібно утримувати кнопку близько п’яти-шести секунд.
Зверніть увагу, що регулювання гучності за допомогою кнопок вимагає певної вправності. Система вимагає короткої затримки натискання, близько півсекунди, для кожного кроку регулювання. Якщо натискати кнопки занадто швидко, регулювання не відбувається.
Кнопки гучності також дозволяють перемикати треки вперед та назад. Кнопка «-» має подвійну функцію: вона може перемотати поточний трек на початок або перейти до попереднього.
Мобільність — оптимізація простору
Складна конструкція цих навушників доволі практична. Хоча довговічність такого механізму може викликати сумніви, але він реально зручний у використанні. Для транспортування достатньо скласти чашки впритул до оголів’я.
Ще раз про компактність упаковки. Згідно з інформацією виробника, розміри складають 170х100х140 мм, з вагою 250 г. Звісно, їх не покладеш у кишеню як ті ж самі вкладиші (хоча якщо це зимове пальто, і у складеному стані…), зате вони не займуть багато місця у рюкзаку чи валізі.
Загальна оцінка за портативність не може бути дуже високою, оскільки існують значно менші моделі навушників, які набагато зручніше брати з собою. На мою думку, 8 з 10 буде справедливо.
Звукоізоляція та витік звуку
Звукоізоляція у повнорозмірних навушниках часто є досить умовним поняттям. Подорожуючи громадським транспортом, при гучності понад 70-75%, ваші мелодії можуть стати саундтреком для оточуючих. А на повній гучності ви ризикуєте стати диригентом несподіваного флешмобу або ж об’єктом громадського обурення. Наприклад, моя дружина добре чує мою музику з іншої кімнати.
Але ви, у свою чергу, будете відгороджені від зовнішнього світу. Спробуйте говорити при 80% гучності — не почуєте власного голосу. Це ідеально для метро чи подорожей у громадському транспорті. Проте не раджу зловживати максимальною гучністю, бо не уникнете зауважень випадкових попутників.
Щодо витоку звуку, модель А70 мене приємно здивувала. Зберігаючи чашки у строго паралельному положенні до вух, можна уникнути витоку звуку. Ця проблема часто зустрічається у бюджетних китайских моделях, де для збереження якості звуку потрібно майже приклеїти навушники до вух. Пам’ятаю, як одного разу спробував послухати електронну музику на таких навушниках і весь час прижимав їх руками до вух, щоб вловити хоч трохи басу…
Якість мікрофона — чутно розбірливо
У цих навушниках є два мікрофони: один розташований на правій чашці, інший — на кабелі з міні-джеком. Мікрофон на чашці працює адекватно — він не те що б хороший чи поганий, але виконує свої функції на прийнятному рівні.
Під час розмови, чергуючи між А70, “бадсами2 та телефоном, я запитав у співрозмовника про різницю у якості. Звісно, за словами співрозмовника, через телефон голос звучав найчистіше та найвиразніше. Бадси з чотирма мікрофонами він оцінив на 8 з 10, а OneOdio — на 6 з 10, зазначивши, що голос чутний добре, але одразу ж поцікавився, чому я викинув усі меблі з кімнати 🙂
Хоча активне шумопоглинання тут відсутнє, навіть під час сильного напору води у душі голос залишається розбірливим, і шум не сильно заважає співрозмовнику. Проте, якщо поруч заведеться умовний Dodge Challenger, навряд чи ви щось почуєте. Мікрофон на міні-джеку я не тестував, оскільки не бачив у цьому потреби, але очікую приблизно на такий самий рівень якості.
Для даного виду навушників показники якості мікрофона стандартні. Рекомендую також ознайомитися з нашим рейтингом найкращих навушників для телефонних розмов.
Автономність — важко розрядити
Протягом тижня я тестував ці бездротові Bluetooth-навушники з мікрофоном, використовуючи їх приблизно по 2 години щодня, іноді до 5-6 годин. Загалом, вони були у використанні в мене близько 20-23 годин, на рівні гучності від 60 до 100%, переважно через Bluetooth. Навушники прибули до мене із зарядом у 80%. Зараз залишилося 60%. Тобто витрата заряду склала 20% за 20 годин; як на мене, це дуже непогано.
Ємність акумулятора становить 650 мА*год, і з урахуванням енергоефективної версії Bluetooth можна припустити, що час автономної роботи таки сягне заявлених 72 годин. Зазначений час повної зарядки — 2.5 години. Щоб перевірити це, мені б довелося зберігати текст цього огляду у своїй пам’яті ще місяць, а то й більше 🙂
Варіанти підключення — універсальність використання
Навушники OneOdio Fusion A70 підтримують як бездротове з’єднання через Bluetooth, так і традиційне через кабель. Різницю в якості звучання між цими способами підключення не виявлено. У комплекті йдуть кабелі 3.5 мм – 3.5 мм та 6.3 мм – 3.5 мм, обидва входи 3.5 мм оснащені байонетним замком для надійної фіксації.
Підключення до смартфона через Bluetooth відбувається швидко, за 2-3 секунди. На жаль, спеціалізованого додатку для налаштування навушників OneOdio не існує.
Підключення до комп’ютера
Підключення до комп’ютера через кабель не потребує додаткових драйверів чи налаштувань. Система Plug & Play дозволяє просто підключити навушники і відразу ж користуватися ними. Єдине, що потрібно зробити — це кілька кліків мишею, щоб змінити аудіовихід у налаштуваннях системи на навушники замість стандартних колонок чи монітора.
Плюси та мінуси, оцінки за всіма критеріями
-
Збалансовані частоти без помітних перегинів (наприклад НЧ не заглушують інші частоти) - Розкривають потенціал треків з насиченими басами (особливо G-House та Brazilian Bass а-ля Alok)
- Потужні низькі частоти біля 60 Гц
- Яскраве та атмосферне звучання треків з переважанням високих частот
- Відчуття руху динаміків від НЧ (після еквалізації)
- Відносно широка звукова сцена
- Хороша образність (відчувається розташування інструментів у багатьох треках)
- Добре проявляють себе у жанрах року / металу / репу
- Немає особливих претензій до якості збірки (можуть з’явитися з часом)
- Два кабелі у комплекті (зокрема джек 6.35 мм)
- Компактна упаковка та пластини на чашках
- Гарні (непоганий дизайн та кольори)
- 5 різних кольорів корпусу
- Складна конструкція забезпечує портативність
- Надійна фіксація оголів’я на голові
- Чашки можна обертати навколо своєї осі
- Продумане розташування кнопок керування
- Повний вакуум
- Відсутність витоку звуку
- Не найгірший мікрофон навіть без шумопоглинання
- Фантастична автономність
- Функція роздачі музики по Bluetooth
- Адекватна та виправдана ціна
-
Немає фірмового софту - Діапазон 1-8 кГц (залежно від треку) та 100-125 Гц потрібно еквалізувати
- Не топ для Future House
- Влітку вуха потітимуть
- Втомитесь при тривалому прослуховуванні без перерв
- Зарядка через microUSB
- Забагато логотипів на корпусі
Підсумок
В результаті отримуємо чудові навушники за прийнятну ціну (біля 1300 грн). Вони стануть універсальним рішенням: дитина або підліток отримає задоволення від глибоких басів, дорослий відчує повноту звукової сцени під час перегляду фільмів, а DJ-початківець, CJ чи звукорежисер-аматор зможе використовувати їх для роботи з музикою.
Я анітрохи не шкодую про покупку і вважаю її вдалою. На вулиці чи в транспорті я все одно віддаю перевагу навушникам-вкладишам (не люблю накладні), а ці навушники згодяться для того, щоб насолоджуватися електронною музикою вдома, зручно вмостившись на дивані. З огляду на акцент на низьких частотах без втрати якості відтворення інших частот, вони непогано підходять для такої музики.
Я намагався зробити огляд зрозумілим, не надто технічним, і якомога детальніше передати свої враження від користування OneOdio A70. Якщо з часом з ними виникнуть якісь проблеми, я обов’язково доповню цей огляд. Дякую, що дочитали.
